Герберт Уеллс ( 21 вересня 1866— 13 серпня 1946)
до 150-річчя від дня народження
В
історії світової літератури Г. Уеллс залишив помітний слід, насамперед, як
письменник-фантаст, який щиро вірив у безмежні можливості людського розуму. Іще
на початку ХХ ст. він передбачив наукові відкриття, пов’язані з освоєнням
космосу і міжпланетними сполученнями, писав про роль авіації, відповідальність
учених за наслідки, до яких можуть призвести їхні відкриття. Щоправда, Г. Уеллс
не вважав, що науково-технічний прогрес зробить людей щасливими. Без духовного
самовдосконалення людства жодні наукові відкриття не змінять світ на краще.
Однак науковою фантастикою творчість Уеллса не вичерпується. Він писав і про інше — про буденне життя звичайних людей і вірив у силу розуму й серця кожної особистості.
Однак науковою фантастикою творчість Уеллса не вичерпується. Він писав і про інше — про буденне життя звичайних людей і вірив у силу розуму й серця кожної особистості.
До жанру наукової
фантастики він удався з метою попередити людство про нові небезпечні загрози,
однією з яких вважав владу науки. Під його пером ожили фантасмагоричні
пророцтва Свіфта. Написані ним упродовж 1895—1905 рр. «Машина часу» (1895),
«Людина-невидимка» (1897), «Війна світів» (1898), «Острів доктора Моро» (1896),
«Дивовижний візит» (1895), «Коли прокинеться той, що спить» (1899), «Перші люди
на Місяці» (1901), «Сучасна Утопія» (1905) вважаються першими
творами-застереженнями, прообразами майбутніх романів Джорджа Оруела й О.
Хакслі.
За своє довге життя Г. Веллс написав
110 книг, багато статей, есеїв, новел, рецензій тощо. За його творами було
поставлено 30 кінофільмів.
Коментарі
Дописати коментар