четвер, 29 вересня 2016 р.


Коли у Бабин Яр ішли на смерть невинні люди... 

(до 75 річчя  трагедії  Бабиного  Яру)














29 вересня цього року в Україні відзначають 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Ця місцевість у Києві є одним з символів нацистської політики геноциду.
29 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві в Бабиному Яру почались масові розстріли мирного населення міста - за два дні було вбито 33 771 тисячі євреїв. До 1943 року Бабин Яр став місцем розстрілу до 200 000 чоловік.
Німецька армія окупувала Київ 19 вересня і з наступного дня спеціальні підрозділи СС почали підготовку виконання наказу Гітлера про знищення усіх євреїв і радянських офіційних осіб. Перший розстріл відбувся 27 вересня — були знищені 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка знаходилась поблизу Бабиного Яру. Цього ж дня німецьким комендантом міста було видано наказ усім євреям разом з речами з'явитись 29 вересня з документами і цінними речами в збірний пункт біля Бабиного Яру для евакуації.
Зранку 29 вересня понад 30 тисяч євреїв прибули на північну околицю Києва невеликими групами. Їх розстрілювали по 30-40 чоловік і скидали в рів. Після того як він наповнювався 2-3 рядами тіл, мертвих присипали землею. За два дні у Бабиному Яру зондеркомандою 4а під командуванням штандартенфюрера Пауля Блобеля і за підтримки двох підрозділів полку поліції «Південь» було розстріляно 33 771 чоловік. Наступні розстріли євреїв відбулись 1, 2, 8 і 11 жовтня 1941 року.
Протягом 1941-43 років у Бабиному Яру було розстріляно 621 члена Організації українських націоналістів, 100 матросів Дніпровського загону Пінської воєнної флотилії, знищено 5 циганських таборів. За оцінками, за три роки у Бабиному Яру було розстріляно від 70 000 до 200 000 чоловік.
Крім того, у Сирецькому концтаборі, де утримувались колишні активісти, підпільники і військовополонені, за роки війни загинуло більше 25 тисяч осіб.

У повоєнний час пройшли судові процеси над винуватцями розстрілів у Бабиному Яру. Начальник айнзацгруппи Пауль Блобель був засуджений до страти, генерал-майор Курт Еберхард, який віддав наказ про розстріл, помер, не дочекавшись вироку; генеральний комісар Києва Гельмут Квітцрау до відповідальності не притягувався і помер в 1999 році.

вівторок, 27 вересня 2016 р.

Тим, хто завжди молоді душею 
    (1 жовтня - Всесвітній день людей похилого віку)


Міжнаро́дний день люде́й похи́лого ві́ку (англ. International Day of Older Persons) — проголошений 50 сесією Генеральної Асамблеї ООН, відзначається в усьому світі 1 жовтня.
Спочатку День людей похилого віку стали відзначати в Європі, потім в Америці, а наприкінці  1990-их років уже в усьому світі. День людей похилого віку святкується з великим розмахом у скандинавських країнах. У цей день багато теле- і радіопрограми транслюють передачі з урахуванням смаків людей похилого віку[1].
За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. До 2050 року число таких людей у багатьох розвинених країнах збільшиться вдвічі, а загальна кількість у світі складе 2 мільярди осіб.
Надважливою, на думку ООН, є потреба активного використання виробничого і творчого потенціалу людей старшого віку. Суспільство має одночасно допомагати долати психологічну межу старості та зменшувати тягар соціальних витрат на молодих людях за рахунок працюючих пенсіонерів.
В Україні
Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 року щорічно відзначає цей день. Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року № 1066 «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку». Відповідно до Указу Президента України від 24 вересня 2004 року № 1135/2004 1 жовтня Україна відзначає і День ветерана.








четвер, 22 вересня 2016 р.

Михайло Грушевський. Галицька весна української ідеї.

(до 150-річчя від дня народження)

29 вересня 2016 року Україна святкуватиме 150-ту річницю від дня народження видатного науковця Михайла Грушевського. Сьогодні до нашої бібліотеки завітали учні 8-х класів ЗОШ№20, щоб ближче познайомитись з  його біографією та творчим доробком. До уваги учнів була презентована книжкова виставка "Михайло Грушевський: подорож в історію" та документальний фільм "Михайло Грушевський. Галицька весна української ідеї ". Також бібліотекарі запропонували учням прослухати інформацію про цікаві факти із життя видатного українця.

 

     Творча спадщина Михайла Грушевського вражає своїм тематичним діапазоном, енциклопедичністю, універсальністю. Створена ним цілісна концепція українського історичного процесу увібрала в себе кращі здобутки сучасної йому української науки (понад 2000 праць).
Михайло Грушевський – непересічна особистість, автор фундаментальної наукової праці «Історія України-Руси», один із організаторів Української національно-демократичної партії в Галичині, голова Української Центральної Ради, головний ідейний натхненник українського національного руху. Очоливши Центральну Раду, він був глибоко переконаний, що нова українська державність має базуватися на принципах демократії і закону. Своєю працею він заклав міцні підвалини української державності.

середа, 21 вересня 2016 р.

  Любіть мене, будь ласка!




На черговому засіданні Кіноклубу Docudays UA "Імпульс" нашим постійним відвідувачам було запропоновано до перегляду документальну стрічку  режисера Валерія Балаяна "Любіть мене, будь ласка!"(2010р.) Фільм  присвячений насамперед Насті Бабуровій, талановитій дівчині з Севастополя, життя якої обірвала куля кілера-нациста. Герої фільму – друзі й близькі Насті, її колеги, батьки. У стрічці використані справжні відеозаписи російських фашистів, а також музичні кліпи, розміщені на нацистських сайтах. Фільм побудований, в основному, на інтерв'ю рідних і друзів убитих, котрі розповіли, як Станіслав і Анастасія боролися з такими небезпечними проявами з боку певних членів суспільства, в якому вони жили, як ксенофобія, расизм і т. п. Модератор разом з глядачами  замислилися над деякими питаннями: що таке права людини, свобода слова, наскільки вони важливі для життя людини, як ми намагаємось протидіяти таким проявам людської природи, як ксенофобія, ідеологія ненависті, тоталітарне мислення. Після перегляду стрічки відбулось серйозне обговорення побаченого на екрані, не обійшлося без дискусій. Завдяки активності глядачів, зустріч пройшла цікаво та жваво.




вівторок, 20 вересня 2016 р.

Герберт Уеллс ( 21 вересня 1866— 13 серпня 1946)  
до 150-річчя від дня народження
            В історії світової літератури Г. Уеллс залишив помітний слід, насамперед, як письменник-фантаст, який щиро вірив у безмежні можливості людського розуму. Іще на початку ХХ ст. він передбачив наукові відкриття, пов’язані з освоєнням космосу і міжпланетними сполученнями, писав про роль авіації, відповідальність учених за наслідки, до яких можуть призвести їхні відкриття. Щоправда, Г. Уеллс не вважав, що науково-технічний прогрес зробить людей щасливими. Без духовного самовдосконалення людства жодні наукові відкриття не змінять світ на краще.
          Однак науковою фантастикою творчість Уеллса не вичерпується. Він писав і про інше — про буденне життя звичайних людей і вірив у силу розуму й серця кожної особистості.
До жанру наукової фантастики він удався з метою попередити людство про нові небезпечні загрози, однією з яких вважав владу науки. Під його пером ожили фантасмагоричні пророцтва Свіфта. Написані ним упродовж 1895—1905 рр. «Машина часу» (1895), «Людина-невидимка» (1897), «Війна світів» (1898), «Острів доктора Моро» (1896), «Дивовижний візит» (1895), «Коли прокинеться той, що спить» (1899), «Перші люди на Місяці» (1901), «Сучасна Утопія» (1905) вважаються першими творами-застереженнями, прообразами майбутніх романів Джорджа Оруела й О. Хакслі.

За своє довге життя Г. Веллс написав 110 книг, багато статей, есеїв, новел, рецензій тощо. За його творами було поставлено 30 кінофільмів.