четвер, 30 жовтня 2014 р.


«Йдемо у майбутнє разом!»
29 жовтня в бібліотеці відбулись громадські обговорення  з метою підвести підсумки проведених заходів на протязі серпня – вересня – жовтня.
В читальному залі зібрались найактивніші користувачі нашої бібліотеки , щоб обговорити проблемні питання функціонування бібліотек, висловити різні точки зору щодо бібліотечного сервісу.
Серед усіх закладів культури саме бібліотеки найбільше користуються довірою населення, знають їх потреби та гарантують право на безкоштовне отримання інформаційних послуг.

Ми ознайомили присутніх про результати анкетування та відгуків читачів зі скриньок «Моя думка про бібліотеку». А також з результатами вуличного бліц-опитування «Сучасна бібліотека – яка вона?» Читачі, присутні на обговоренні активно висловлювали своє бачення  стосовно майбутнього бібліотек і так приємно було почути,  що ніхто не уявляє свого життя  без нашого філіалу та без книги взагалі. Приємно було почути, що бібліотека – це «місце для розвитку  всіх поколінь», «це вікно у світ», «місце для натхнення та творчості» і наші користувачі ніколи про це не забувають і надихають нас на подальшу роботу та розвиток.






 


Люди старшого покоління говорили про те, що бібліотеки потрібні, щоб  забезпечити своїм нащадкам можливість здобувати освіту та мати всебічний гармонійний розвиток.
Молодь бачить бібліотеку як місце спілкування, платформу для місцевих творчих виконавців, де кожен має можливість розкривати свої таланти: така собі бібліотека-кав'ярня, бібліотека-клуб. Технічно освічена молодь, давно освоїла Інтернет, електронні книги - букрідери. Усі ці та інші дива прогресу читачі бажають бачити в наших бібліотеках.























середа, 29 жовтня 2014 р.



29 жовтня відбувся показ кінокомедії                                "Жюльетта"(1953р.)
В головних ролях: Жан Маре, Дані Робен, Жанна Моро.

Хіт радянського прокату. Легка, грайлива романтична комедія Марка Аллегре за романом популярної французької письменниці Луїзи де Вільморен («Мадам де...»). Водевільний сюжет, чудові діалоги і легендарні актори! Молоді і красиві Жан Маре («Граф Монте-Крісто», 1955), Жанна Моро («Ніч», 1961) і Дані Робен («Вальс тореадорів», 1962) грають у цій історії про любов з таким заразливим задоволенням і гумором, що глядачам нічого не залишається, як веселитися разом з ними і радіти життю.




середа, 15 жовтня 2014 р.

15 жовтня у ретрокінозалі можна було переглянути найкращий музичний фільм.


«Джентльмени віддають перевагу блондинкам» 1953 р. (англ. Gentlemen Prefer Blondes) - музичний фільм по однойменній книзі Аніти Лус, комедія режисера Говарда Хоукса. Фільм поставлений за мотивами однойменного мюзиклу (1949). Класичний музичний кінохіт Голлівуду 50-х років. Головну роль у фільмі виконала секс-ікона усього XX століття - Мерилін Монро. Саме в цій картині актриса вперше виконала знамениту пісню «Diamonds are the girls best friends», яка згодом стала хітом і розійшлася по всьому світу.
Через два роки вийшло продовження фільму - «Джентльмени одружуються на брюнетках», не мала такого успіху у глядачів, як перша частина.
Спочатку студія "ХХ століття - Фокс" планувала задіяти на ролі Лоли актрису Бетті Грейбл. Успіх фільму "Ніагара" змусив директорів звернути увагу на Мерилін Монро. Зрештою, роль дісталася Мерилін. Вигідна угода: Мерилін заплатили 18 тисяч доларів, у той час як Грейбл довелося б віддати 150 тисяч.
Незважаючи на те, що режисерові Говарду Хоуксу подобався відзнятий матеріал, Мерилін наполягала на нових дублях. Як-то раз продюсер запитав у Хоукса: "Можеш прискорити зйомки фільму?". Хоукс відповів: "Для цього треба зробити три речі: звільнити Монро, переписати сценарій, зробивши його коротше, і найняти нового режисера".
Модель судна, яка використовувалася у фільмі, залишилася зі зйомок "Титаніка". Її тільки злегка підгримували, щоб за формою вона нагадувала лайнер "Королева Мері".
Спочатку планувалося, що голос героїні Монро буде дублювати інша актриса, так як на студії порахували справжній голос актриси «не підходить», проте пізніше від цієї ідеї було вирішено відмовитися.
У 1954 році фільм «Джентльмени віддають перевагу блондинкам» був номінований на нагороду Гільдії сценаристів США як кращий мюзикл року.





вівторок, 14 жовтня 2014 р.


Нестримний дух  романтики і пригод.
(Роберт Льюіс Стівенсон )

Як дорослим стану я — пальма з віттям золотим, побуваю в тих краях, Там, де бігали бізони, де росте в траві густій
І в гостях у Робінзона.

Школярі 6 класів ЗОШ №2 з задоволенням відвідали інформаційно-пізнавальну годину по біографії та творчості  Стівенсона – відомого шотландського письменника. Нікого не залишило байдужим знайомство з людиною такої непростої долі.
Здавалося, у Роберта Льюїса Стівенсона не було жодного шансу стати автором одного з найпопулярніших пригодницьких романів, адже хвороб у нього було більше, ніж літер в алфавіті. З раннього дитинства він був мешканцем, за його власним висловом, «ковдряної країни». Адже через постійні хвороби він проводив більше часу в ліжку, ніж у хлопчачих іграх на вулиці чи за столом, читаючи захоплюючу книжку. Лікарі поставили дванадцятилітньому підліткові страшний діагноз — сухоти. У ті часи це дорівнювало смертельному вироку. Можливо, саме ці важкі випробування навчили письменника цінувати життя, щиро радіти кожному прожитому дню й намагатися бути щасливим. Одного разу, коли біль, здавалося, паралізував усе його тіло, так що він не міг говорити, читати і писати правою рукою, ліва вивела декілька рядків, що аж ніяк не асоціювалися з людиною, прикутою до ліжка.
Не можна вирушити у справжню морську подорож? І тоді на допомогу приходили мрія і фантазія. Вони переносили мужнього життєрадісного хлопчика в найвіддаленіші куточки землі й знайомили зі справжніми героями, а боротьба з хворобою в його уяві перетворювалася на запеклий двобій із самою смертю, з якого людина може вийти переможцем. Хоча Стівенсон отримав професію юриста, понад усе мріяв стати письменником. Слава до нього прийшла, коли він 1883 р. окремим виданням надрукував роман «Острів скарбів». Як згадував письменник, одного вечора він грався зі своїм пасинком Ллойдом Озборном. Вони змагалися, хто краще намалює географічну карту. Саме тоді Стівенсон і створив карту Острова скарбів. Наступного дня він сів за роман, який назвав «Корабельний кухар», але видавцеві ця назва не сподобалася, і вони вирішили замінити її на «Острів скарбів».














































понеділок, 13 жовтня 2014 р.



«Сучасна бібліотека – яка вона?»

  На вулиці міста вийшли бібліотекарі в рамках проведення громадських обговорень «Бібліотека в житті громади: йдемо у майбутнє разом». Жителі Ленінського району в основному погоджувалися відповісти на кілька запитань щодо роботи бібліотек. Фоторепортаж про вуличне бліц-опитування «Сучасна бібліотека – яка вона?» дивіться далі на нашому блозі.
 1.Чи користуєтесь Ви бібліотекою?
 2. Які нові сучасні послуги ви пропонуєте запровадити,                                             або  яких якісних змін потребує бібліотека?  - такі два питання ми ставили перед перехожими. 







-Користуюсь послугами бібліотеки, найголовніше, вважаю поповнення фондів новою літературою.Більше нових книжок хотілось би.
(56р.)





-Іноді користуюсь бібліотекою і вважаю,що такі нові послуги, як Інтернет, бібліотеці не потрібні,бо це перетворює бібліотеку на ігрові зали.
(33р.)



Бібліотекою користуюсь давно, вважаю, що бібліотека мене цілком задовольняє, не потрібно нічого змінювати.
 (62р.)

- бібліотекою раніше не користувались, але нещодавно записались і будем користуватись абонементом та безкоштовним Інтернетом Пропонуємо зробити Інтернет-кафе, щоб можна було прийти і поспілкуватись за чашкою кави.(33р.).














- Бібліотекою користуюсь регулярно. Послуги, які надає бібліотека задовольняють.(40р.)

середа, 8 жовтня 2014 р.


Інформаційно-пізнавальна година «ШевченкоТ.Г. на землі Івана Котляревського».

    8 жовтня в бібліотеці відбулась інформаційно-пізнавальна година для учнів 9 класів Розсошенської гімназії. Учні дізнались біографічні подробиці перебування Шевченка на Полтавщині.

  З полтавською землею життя поета поєднав так званий період «трьох літ» – 1843-1846, 1859 роки. Тут Тарас Григорович написав чимало творів і намалював не одну картину. Наприклад, у повісті «Близнята» Полтава згадується близько 30 разів. Саме на Полтавщині відбувається дія поеми «Наймичка», написані вірші «Сліпий», «Великий льох», «Холодний Яр», «Псалми Давидові», «Минають дні, минають ночі», «Маленькій Мар'яні».
   Часто Тарас Шевченко відвідував маєток панів Закревських у селі Березова Рудка Пирятинського повіту. Уперше приїхав із Яготина влітку 1843 року. У селі часто зустрічався з Софією Закревською, яка на той час була відомою російською письменницею. Вони знаходили цікаві спільні теми, які хвилювали обох. Господарем Березової Рудки був Платон Закревський, духовно обмежена і жорстока людина. За історичними даними, він шмагав кріпаків на власній конюшні. Пан Закревський мав красуню-дружину. Ганна Закревська була молодшою від чоловіка на двадцять років. Тарас Шевченко захопився  її вродою. Він намалював портрет Ганни, присвятив вірші «Якби зустрілися ми знову», «Г.З».


У селі Решетилівка Тарас Шевченко зупинявся у будинку пана Попова, деспотичної й владолюбної людини. Пан мав велику бібліотеку, де зберігалися різні документальні матеріали та книги з історії України. Сучасники Шевченка у своїх спогадах згадують, що поет уважно вивчав їх, цікавився минулим своєї батьківщини. У Решетилівці Тарас Григорович виконав два малюнки, які так і називаються «У Решетилівці». Деякі історики схиляються до думки, що поет не дуже був прихильний до пана Попова, хоча той дозволяв користуватися книгами і радів товариству з досить уже відомим на той час автором.

Улітку 1845 року поет відвідав Старі Санжари, Прилуки, Хорол та інші населені пункти. У жовтні 1845-го - Миргород, де написав вірші «Не женися на багатій», «Не завидуй багатому». Поблизу було село Злодіївка (тепер село Псільське Великобагачанського району), туди поет любив приїжджати купатись. Під час перебування в Полтаві Шевченко намалював хату нашого славетного земляка – Івана Петровича Котляревського. Пізніше присилав до полтавських недільних шкіл свій «Буквар». У 1859 році побував у Гадячі.


У 1918 році у Ромнах на Полтавщині скульптор Іван Кавалерідзе звів перший в Україні монументальний пам'ятник Тарасу Шевченку. Через вісім років пам'ятник великому поету було відкрито у Полтаві. Погруддя Тараса Шевченка споруджено у багатьох містах та селах Полтавщини. А на околиці Полтави досі росте дуб, посаджений на знак пам'яті про поета у травні 1861 року.
Учні 9 класу з цікавістю подивились документальний фільм "Т. Шевченко на землі І. Котляревського" та дізнались багато маловідомих фактів з біографії поета.