четвер, 21 серпня 2014 р.

Скільки Ми читаємо?
(за результатами дослідження “Читання в Україні”)



Групи читачів
Усіх опитуваних людей поділили на групи читачів – не за віком, статтю чи освітою, а за відмінностями у читацькій поведінці. І от які результати отримали дослідники.
Представники першої групи (29,4%) мають найрозвиненішу читацьку навичку: вони читають цілеспрямовано, довго, вдумливо і систематично, однак, тяжіють до читання вузького переліку типів текстів.
Представники другої групи (17,4%) читають рідко, лише окремі види текстів і нетривало, однак, у цій групі вищі за середні показники вдумливого та нефрагментарного читання.
Представники третьої групи (13%) читають малу кількість типів текстів, найфрагментарніше, найменш тривало і найменш вдумливо, але систематично. Лише 27,3% представників цієї групи читають художню літературу.
Четверта група (40,2%) відрізняється, насамперед, читанням текстів різних типів. Представники цієї групи читають вдумливо, хоча несистематично і нетривало, поєднують практики як фрагментарного, так і цілісного читання.
Рекомендації, запропоновані за результатами дослідження “Читання в Україні”
1. Заохочення змістовних подій, цікавих оглядів літератури, обговорення соціальних, історичних, світоглядних паралелей, описаних у літературі із ситуацією читачів, створення яскравих та водночас змістовних аудіо- “трейлерів” про книжку.
2. Видання книжок для вузького сегменту вимогливих читачів, випередження видавництвами запитів читачів замість відтворення лише масових запитів (допоміжним у цьому може стати розподіл читачів на групи за рівнем розвитку читацької навички, представлений у цьому дослідженні).
3. Окрім державної політики, родина, школа, медіа, церква та громадські ініціативи можуть впливати на покращення стану освіти та культури, відстоювати неприпустимість примусу та надмірного переконування у потрібності читання, натомість розвивати бажання читати у дітей, молоді та професійних груп; важливо уникати будь-яких спроб нав’язування, викликання відчуття вини чи примусу, штучності та зверхності стосовно будь-якого читача.
4. Промоція різних способів отримання якісних текстів (від обміну і ознайомлення до купівлі, а не навпаки).

Немає коментарів:

Дописати коментар