четвер, 15 травня 2014 р.



На останньому — символічному уроці з літератури в бібліотеці випускники познайомилися з поетесою з Новосанжарщини






15 травня в бібліотеці-філії №2 відбулася зустріч учнів 11-Б класу полтавської загальноосвітньої школи №2 з поетесою з села Писарівки Новосанжарського району Ганною Демиденко. В одинадцятикласників це був останній, символічний урок з літератури, і вони провели його в улюбленій бібліотеці.

Ганна Демиденко познайомила юнаків та дівчат зі своїми гарно виданими книгами поезій “Калинова сопілка” та “Три сонця”, прочитала вірші з них, а також нові, ще не опубліковані.

Ганна Демиденко відгукується поетичними рядками на всі події епохи. У неї є вірші про бій під Крутами, голодомор 1932-1933 років, Велику Вітчизняну війну, Афганістан. Тепер вона написала сто віршів про Небесну сотню. Жінці з невеликого полтавського села болить доля всієї України, вона прагне, щоб трагічні події в Києві та Одесі ніколи не повторилися, і на Донбасі було погашене полум'я війни. Як мати, поетеса, педагог за фахом Ганна Демиденко страждає за кожного загиблого в наш нібито мирний час.

Цей урок, а особливо ще не опубліковані вірші про події, які сталися в Україні за останні півроку, прочитані з зошита, запам'ятаються одинадцятикласникам надовго. Молодь чудово зрозуміла те, про що сказала своє болісне слово поетеса з Новосанжарщини - адже під час сумно відомих подій у Києві загинув навіть їх ровесник, 17-річний юнак...

Але не всі вірші, які читала випускникам Тетяна Демиденко, були сумними. Прозвучала душевна поезія про її рідне село, красиву  природу Новосанжарщини, вербу та тополю - символи України, і навіть про кохання.

Юнаки та дівчата, які з інтересом слухали поетесу, увійшли в найкращу пору весни свого життя — і вчителька з Писарівки Ганна Демиденко від усієї душі побажала, щоб їхня весна була мирною і щасливою.